Протягом десяти років група компаній ТМ «ВІЛІЯ» розвиває кредитування дрібних та середніх фермерів, яким надає підтримку від ресурсів до технологій. Таким чином підприємство самостійно вроваджує стратегію розвитку аграрної галузі в окремо взятій області. Навіщо це успішному підприємству, яке зуміло за останні два роки відкрити насіннєвий завод і майже вдвічі наростити елеваторні потужності, розповів Євген Дудка, засновник ТМ «ВІЛІЯ».
Які фактори, на Вашу думку, відіграють ключову роль в ефективності аграрного підприємства?
Перший і основний – це управління наявним людським ресурсом, розуміння процесів топ-менеджментом, правильний маркетинг і визначення компанією місця на ринку.
Яка зараз організаційна структура вашого підприємства, які є недоліки і переваги?
Два роки тому у нас була ручна система керування, тепер підприємство змінилося і на наступний рік плануємо перейти на корпоративну систему управління. Раніше ми кожному розповідали що він має робити за підписом першої особи, а зараз – визначаємо завдання по напрямках, і наступним кроком буде введення корпоративного управління. Воно передбачає наявність відповідальних за певними напрямками, звітування про результат і дотримання стратегії, визначеної топ-менеджментом. Основним здобутком нашої компанії на сьогоднішній день є збалансованість управління і технології.
Введення корпоративного управління – це ваша ціль на найближчі 5 років?
Думаю, за 2-3 роки ми впровадимо систему корпоративного управління.
Що необхідно зробити для того, щоб її впровадити?
Передусім, переламати себе самого в голові, а також організувати достатньо якісний менеджмент.
Яку роль ви відводите технологіям у створенні ефективності підприємства?
Я думаю, що не потрібно “вірити в чарівну пігулку”, яка від усього допомагає. Технології – це загальне слово, вони враховані в самому управління. Підприємства можуть працювати в однакових умовах, але одне з них ефективне, а інше – ні. Чому? Все залежить від керівника, він ухвалює рішення: які технології обрати, які ресурси придбати, він залучає кредит, забезпечує результат – тому на мою думку менеджмент у всьому ланцюгу агровиробництва є найважливішим. Сама технологія нічого не дасть, поки не буде дисципліни на виробництві, поки не буде ресурсозабезпечення, поки не буде організації праці. Це гарне слово, в основі якого – організація праці, дисципліна і ресурси. Щодо пріоритетів, то найперше – організація роботи, друге – забезпеченість ресурсами, третє – дисципліна.
Тобто результат буде тільки тоді, якщо всі складові будуть працювати разом і системно?
Якщо ми говоримо про сільське господарство, про рослинництво, зокрема, то основний фактор ефективності тут врожай. Його можна збільшувати екстенсивним шляхом, тобто нарощуванням кількості оброблюваної землі, і інтенсивним, завдяки збільшенню врожайності на вже існуючих площах. Бажання збільшити площі орендованих земель є завжди, але набирати кількість гектарів зараз немає сенсу, так як вільної землі практично не залишилося. Те ж стосується і купівлі землі, якщо ринок відкриють. Думаю, на рік-два-три варто продовжити мораторій, так як сільгоспвиробнику потрібно назбирати грошей, людям – усвідомити, скільки це коштує. Отже, наші гроші це – врожай, помножений на ціну. На вартість ми не впливаємо, але ми впливаємо на вал. Вал – це гектари, помножені на врожайність. Найближчі кілька років будуть важкими в ціновому сегменті. Єдине, що ми можемо зробити – це збільшити врожайність. Тому основною зоною нашого управління є врожайність – планування, правильна сівозміна, якісне насіння, необхідне живлення, надійний захист і збирання без втрати. Ось ті фактори, які є дощечками «бочки» ефективності, а управління, на мою точку зору – це днище, основа, яка їх тримає.
Наскільки важливе фінансування для ефективності? Як у вас здійснюється покриття витрат на операційну діяльність і капітальні інвестиції?
Без ресурсів нічого не буде. Наша компанія обходиться власними коштами і ресурсами, але для купівлі засобів захисту рослин, добрив та ін можна взяти відстрочку до завершення сезону. Якщо є можливість взяти техніку в лізинг, у довгостроковий інвестиційний кредит, то немає сенсу вимивати оборотні кошти. Тобто в моєму розумінні, мінімум 30% оборотних коштів має бути забезпечено власним ресурсом, якщо ти їх не маєш – навіть не варто починати справу.
Чи покращився за останній рік доступ до фінансування для українських підприємств і що необхідно зробити, щоб його покращити?
Якщо є хороша кредитна історія, репутація і застава, то проблем з кредитуванням немає.
Як ви оцінюєте вплив аграрної і регуляторної політики на роботу галузі станом на сьогодні?
Вона декларативна і не працює.
Якою ця політика мала би бути, з вашої точки зору?
По-перше, вона має бути дуже простою, написана максимум на одній, двох сторінках і такою, щоб піддавалася читанню і розумінню. Вона має окреслювати стратегію розвитку, щоб всі розуміли куди ми рухаємося.
Що б ви зараз змінили в аграрній політиці?
Політика не сильно впливає на операційну діяльність підприємства. Щодо податкового кодексу, відміна спецрежиму ПДВ нас не лякає, а навпаки допомогла. У нас раніше не було відшкодування по пшениці, ріпаку і кукурудзі, а зараз ми заходимо в цивілізовані відносини.
Чи вважаєте, що профільні асоціації впливають на розвиток галузі АПК?
Не думаю, що вони на щось впливають, скоріше можуть впливати в майбутньому. Але на сьогоднішній день низка асоціацій теж має декларативний характер без конкретних дій. Я не бачу жодної асоціації, яка б гарно працювала. Де результат їх роботи? Чи хтось отримав вигоду, захист, завдяки їм? Вигода від них має бути або грошова, або матеріальна, або організаційна. Перше, що вони мають давати – це синергію від активності багатьох членів асоціації, і друге – лобіювати інтереси аграріїв перед урядом і міністерством. Звичайно, вони не повинні давати нам “живі” гроші, але мають створювати такі умови, щоб ці гроші були. А яка асоціація створила таку умову? На мою думку, асоціації на сьогодні працюють неефективно.
Що потрібно змінити аграрним асоціаціям, щоб впливати на аграрну політику?
Не треба вигадувати велосипед. Я вважаю, що асоціації мають рухати клубно-кооперативне виробництво, яке ефективно розвивається, наприклад, у Австрії чи Канаді. Сьогодні в Україні є холдинги і великі підприємства, і їх «знатні господарі», які заробили свій капітал і вважають, що це межа всього, що їм потрібно: зарплату підлеглим дав, кредити закрив, зерно посіяв-зібрав-продав і на це все. Але це не може бути шляхом розвитку всієї України. Сьогодні ж більше всіх розвиваються дрібні, середні господарства і початківці фермери. Це сегмент, який вимагає вкладень в розвиток. Наша компанія виступає сполучною ланкою між ними і великими холдингами. Ми вже протягом 10 років кредитуємо дрібних (від 50 га) і середніх фермерів (1,5 тис. га). Сюди входить паливо, добрива, насіння і ЗЗР. Натомість вимагаємо від фермерів дотримуватися технологій вирощування. Таким чином ми ділимося технологіями, фермерам досить для початку просто копіювати сівозміну компанії. Завдання фермерів – правильно спланувати посівну цього року. Наша область при таких землях вирощує мільйон тонн зерна, а якщо ми будемо всі дотримуватися правильних технологій, то зможемо подвоїти цю цифру.
Довідка. Група аграрних підприємств ТМ ВІЛІЯ займається обробітком близько 18,5 тис.га земель, що відносяться до 28 сільських та селищних рад Горохівського, Локачинського, Рожищенського, Турійського і Ковельського районів Волинської області та в Млинівського району Рівненської області. Компанія виробляє щорічно понад 3,5 тис. тонн високоякісного насіння сортів вітчизняної та зарубіжної (Канада, Німеччина та ін.) селекцій озимої пшениці, озимого ячменю та сої для реалізації партнерам Західної України. Галузь тваринництва розділена на два напрямки – молочний і м’ясний. Молочний напрямок розвивається в сільськогосподарському підприємстві ТОВ «Волинь Нова», м’ясний в ТОВ «В.Прометей». Підприємство утримує 800 дійних корів, надої від яких сягають 8 т/рік. Елеваторні потужності становлять 250 тис. т одночасного зберігання.
Підприємства компанії займаються торгівлею (продаж продукції, трейдинг зернових і ресурсів), виробництвом (млини, виробництво круп та борошна) та розвитком сільських територій (навчання людей, фінансова допомога і соціальна підтримка селян).