Хто платить гроші – той замовляє музику. Коли фермер стає головним диригентом агроринку, а ВІЛІЯ – надійним партнером

Ще кілька років тому департамент торгівлі агроресурсом ГК ТМ «Вілія» сприймали як сильного, але регіонального гравця з Волині. Сьогодні про «регіональність» тут говорять хіба що в минулому часі. Обсяги, темпи зростання й місце у рейтингах змінили не лише масштаб бізнесу, а й саму роль компанії на ринку.

У 2025 році напрям дистрибуції агроресурсу у ГК «Вілія» виріс на 60%. Обсяги добрив сягнули майже сотню тисяч тонн, ЗЗР – 1 млн літрів, мікродобрив – близько 800 тис л/ кг, компанія суттєво наростила частку насіння на українських полях. Але за сухими цифрами – зовсім не суха історія.

Від вагонів – до корабля

До 2022 року власного імпорту в компанії фактично не було. Сьогодні – це повноцінний напрям, який виріс у три рази лише за один рік. Змінився і статус на ринку: ГК «Вілія» вже давно не асоціюють із «місцевим» дистриб’ютором. Цей ріст мав свою ціну. Команда працювала без вихідних і відпусток, на зв’язку 24/7 – бо ринок не чекає. Але саме ця включеність і дала результат.

Фермер не просто купує – фермер керує

За останні роки агроринок змінився кардинально. Змінився і портрет фермера.

«Навіть маленький фермер сьогодні мислить як бізнес. Він рахує маржинальність, порівнює, аналізує. Іноді середній фермер може виторгувати кращі умови, ніж великий холдинг», – пояснює Лілія.

Сьогодні на ринку – війна за кожного клієнта. І виграє її не той, хто кричить «дешевше», а той, хто гарантує стабільність. Фермер хоче працювати спокійно: знати, що товар поставлять вчасно, що форс-мажор не стане виправданням, а домовленості не «згорять» разом із черговими новинами.

«Не тільки ціна вирішує. Фермер готовий переплатити за надійність постачальника. За гарантії. За зрозумілі та гнучкі фінансові інструменти. Бо гроші вартують грошей», – наголошує керівниця департаменту. Відтермінування платежів, індивідуальні умови, чесні правила гри – сьогодні це така ж конкурентна перевага, як і прайс.

Не «втюхати», а зайти в довгострокове партнерство

У департаменті торгівлі агроресурсом ГК «Вілія» принципово не працюють із маніпуляціями. Схеми «купіть дешевше, але в комплекті ще насіння і ЗЗР» тут вважають короткою дистанцією.

«Такі трюки не заходять. Фермер цього не любить», – каже Лілія.

Філософія команди – грати в довгу. Якщо сьогодні не час купувати – про це скажуть прямо. Якщо ціна вигідна – рекомендують брати і пояснюють чому.

«Правильний постачальник – це не той, хто хоче одномоментно продати. Ми відкрито ділимося інформацією, бо хочемо, щоб партнер повертався», – додає вона.

Тут цінують підхід «сказав – зробив». І очікують цього ж у відповідь. Бо партнерство – це двосторонній процес.

Клієнтів більше не ділять на великих і малих

У «Вілії» давно відійшли від поділу клієнтів за масштабом. Є лише один критерій – партнерство.

«Для нас клієнт – це не клієнт. Це партнер. Ми готові змінюватися під його запит, навчатися в нього і боротися за нього до останнього», – підкреслює Лілія.

На цьому ринку хто платить гроші, той «замовляє музику». Фермер диктує умови, формат співпраці і рівень сервісу. І постачальник більше не має права загнати його у вузькі рамки.

Інтуїція, відповідальність і трохи «тривожного емпата»

В основі управлінських рішень Лілії Шумської – не лише цифри, а й інтуїція.

«Я можу прокинутися зранку з чітким відчуттям: сьогодні потрібно закупити саме цей продукт», – зізнається вона.

А ще – постійна комунікація з ринком і команда, яка вміє «зчитувати» людей. У продажах важлива не лише ціна, а й довіра, емоційний інтелект і здатність бачити в фермері не контракт, а людину.

2026: менше ризику – більше стійкості

Плануючи 2026 рік, у департаменті говорять не про агресивне нарощування, а про зважені рішення. Головний принцип – диверсифікація ризиків. Якщо є сумніви – краще взяти половину обсягу, ніж поставити все на одну карту.

Бо на сучасному агроринку виграють не ті, хто продає гучніше, ті, хто вміє чути партнера й тримати слово.