Волинь. «Волинь-Зерно-Продукт»
З розмахом!
Цей рік для господарства «Волинь-Зерно-Продукту» незвичний. Воно відзначає 15 років з початку існування. Всі урочистості припали саме на День поля і ми стрімголов примчали сюди, щоб і зі святом привітати, і, в рамках АгроЕкспедиції, на пшеничні поля подивитися.
Захід мав формат екскурсії й переслідував мету ― дати відповіді на запитання всіх присутніх (а таких було приблизно 700). Бажаючі поглянути на «володіння» господарства мали змогу поділитись на групи, які возили в 12 автобусах.
Гіди, котрими виступили агрономи «Волинь-Зерно-Продукту» продемонстрували площі, на яких посіяна не лише пшениця. Вирощують також озимі ріпак та ячмінь, сою, цукрові буряки та кукурудзу на зерно. Під пшеницю ж відведено 4,3 тис. га.
«Вирощуємо багато сортів пшениці: Патрас, Цеппелін, Памір і Мулан — на насіння, а для продовольчих посівів ― Торос та Мулан. Також користуємося послугами Limagrain. Наприклад, маємо сорт Колонія цієї компанії. Загалом же сортів для вирощування в нас 8», ― говорить агроном.
Минулого року врожайність пшениці тут склала 84,5 ц/га. Така цифра ― показник правильного вибору технології вирощування культури.
Аби покрити всі затрати на гектар пшениці, «Волинь-Зерно-Продукт» залучає додаткові кошти в формі кредитування. Користуються послугами ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», активно співпрацюють з ними в напрямку автокредитування з 2011 року.
До речі, господарство надає матеріальну допомогу своїм партнерам ― представникам 155 малих та середніх ферм. Наразі кредитують на суму 150 млн. грн.
«Сьогодні найбільше розвиваються дрібні, середні господарства і фермери-початківці. Це сегмент, який вимагає вкладень в розвиток. І ми в даному випадку виконуємо роль моста між ними і великими компаніями. Ми ділимося знаннями і технологіями. Їм не потрібно винаходити велосипед ― є готові перевірені технології. Їх завдання правильно спланувати посівну цього року. Наша область при таких землях вирощує мільйон тонн зерна, а якщо ми будемо всі дотримуватися правильних технологій, то зможемо подвоїти цю цифру. Якщо правильно сплануємо сівозміну і технології, тоді буде високий урожай», ― розповідає Євген Дудка.
Вектори збуту продукції «Волинь-Зерно-Продукт» різняться. Але частина зібраного йде все ж на корма та підстилку для ВРХ. Тут утримують 1,5 тис. корів, з яких 800 ― дійні.
Щоб справити враження
Ой, заговорились. Перейдемо до нашої екскурсії, на якій, до речі, був присутній і власник «Волинь-Зерно-Продукту» Євген Дудка. В полях вийшло також познайомитися з багатьма цікавими людьми, що представляють вітчизняну аграрну сферу. Вони розповідають про свій досвід вирощування пшениці та діляться думками з приводу розвитку АПК країни.
Тож серед наших нових знайомих ― директор ТОВ «Волинь-Зерно-Продукт» Сергій Супрунюк. Поділився планами щодо збільшення експорту зернових в країни Європи, найбільше до Польщі. Тонна продовольчої пшениці на світових біржах нині коштує в межах $165-199, ріпак – в середньому $435/т, й українським фермерам було б значно вигідніше збувати продукцію за такими розцінками, а не за значно нижчими, які пропонують місцеві зернотрейдери. Та є перепони на шляху до закордонного покупця ― потрібні великі обсяги якісного, сертифікованого зерна, ще й транспорт для його доставки. Європейські покупці укладуть контракт за умови, що українці нададуть одразу 300 вагонів продукції. Обсяг — немалий навіть для великих компаній.
«Волинь-Зерно-Продукт» знайшла вихід: консолідувати обсяги продукції, своєї та фермерських господарств, забезпечивши таким чином прямий експорт для їхньої продукції, а отже й більший дохід. Елеваторні потужності «Волинь-зерно-продукт» щороку збільшує з тим щоб елеватори могли вміщати 250 тис. т зерна. Наразі ж показники ― 35 тис. т, а вже до жнив планують вийти на 80 тис. т.
Там же зерно проходить повну лабораторну перевірку. Підприємство бере на себе транспортування та зберігання. Оскільки зерно відправляють на експорт, то все воно після сушки та обробки на елеваторі відповідає європейським показникам якості. Навіть, якщо передбачається його реалізація на внутрішньому ринку.
Що програма прямого експорту діє, підтвердив інший пасажир автобуса – Андрій Ясницький, директор ТОВ «Хавест-Агро», що обробляє 4,5 тис. га у Млинівському районі Рівненщини. Своє зерно вони вже відправляли на експорт.
Директор ТЗОВ «Волинь-Агро» Володимир Остапчук розповів, що їхнє господарство має 5 тис. га землі. З них 1.5 тис. га під пшеницею. Минулого року зібрали 50 ц/га. Цьогоріч хочуть зібрати на 10 ц/га більше. Нині оцінюють стан посівів як задовільний, але побоюються і форс-мажорів.
Добре перезимувала пшениця й на полях господарства «Серпанок». Тут із 360 га землі під пшеницею аж 210. Про це журналістам розповів представник господарства Олександр Федимчик. У «Серпанку» в 2015 році урожайність пшениці склала 50 ц/га. Прогнозами на майбутнє поки не діляться, але сподіваються, що результати перевищать цей показник.
Підходимо до наступного чоловіка. Чи то інтуїція підказала, але натрапляємо на агронома з Тернопільщини. Іван Юзва з ПП «Агропродсервіс Ярчівці» розповідає, що із зембанку в 5.4 тис. га площі під пшеницею 1.6 тис. га.
«Зараз пшениця у доброму стані та й перезимувала непогано. Утім весною довелося боротися з наслідками дощів: на посівах почалася друга хвиля бур’янів», ― розповідає чоловік.
Нині ж із проблемою впоралися і сподіваються на 72-75 ц/га врожаю.
Прибув подивитись на розвиток «Волинь-Зерно-Продукту» й лідер «Аграрної партії України» Віталій Скоцик.
«Новий зерносушильний комплекс та борошномольне підприємство, десятки новостворених робочих місць та середня заробітна плата в 10 тис. гривень. Все це як приклад для більше ніж тисячі гостей, маленьких і великих фермерів і просто тих хто хоче жити в рідній країні!!», ― характеризує досягнення очільника господарства пан Віталій.
Натомість новини в поля він приніс далеко не втішні.
«Сьогодні зранку ціна на нафту знову пішла вниз, тому не відомо, якими будуть ф’ючерси в осінню компанію. Низька ціна на нафту тягне за собою вниз ціну на сировинні товари, які торгуються на біржах», — зауважив голова «Аграрної партії України».
Отак і не помітили, як минув час, виділений на оглядини полів. Їдемо святкувати. Аби дійти до місця урочистостей, треба минути елеватори господарства, пройти повз його техніку. Бачимо, що воно «озброєне» і готове до продуктивної роботи. Наприклад, має 13 нових комбайнів, з яких 9 ― виробництва New Holland. 40 одиниць цієї техніки готові до жнив.
Не мають тут проблем і з кадровим забезпеченням. Так, повертаючись до теми комбайнів, варто зазначити, що на них працюють 15 осіб.
Знаємо: йти потрібно на музику та гучні перемовини. Попереду ангар, а в ньому розмістилася сила-силенна людей. Співають пісні, проводяться конкурси. Все на рівні! Простіше кажучи, як сам власник любить!
http://kurkul.com/blog/198-den-4-volin-ta-cherkaschina-volin-zerno-produkt-i-palmira
http://latifundist.com/blog/read/1504-den-4-volyn-i-cherkasskaya-oblast-horoshaya-pshenitsa-nachinaetsya-s-kachestvennyh-semyan
http://agrovolyn.com/news.php?id=1046
http://zem.voladm.gov.ua/home/item/1394-tradyciynyy-den–polya-vidbuvsya-na-volyni.html
http://volga.lutsk.ua/view/11592/
http://www.kamadm.gov.ua/press-tsentr/item/3699-tradytsiinyi-den-polia-vidbuvsia-na-volyni
http://konkurent.in.ua/news/volin/5204/orkestr-bogdan-benyuk-polovij-kulish-yak-na-volini-svyatkuvali-den-polya-2016.html