14 лютого в багатьох країнах світу відзначають Міжнародний день дарування книжок, який започаткувала американка, Еммі Бродмур, у 2012 році після запитання маленького сина про те, чому не має такого особливого дня, коли люди дарують один одному книги.

Звичайно, зараз модно користуватися різними електронними  гаджетами , але це зовсім не ті відчуття, коли ти гортаєш паперові сторінки, можеш відчути ще свіжий запах фарби, торкнутися до книги як до доброго друга і поринути з ним в подорож по новому і незвіданому світу. Книга допомагає  відчути себе режисером, адже в своїй уяві ти створюєш образи героїв, малюєш картини природи, повстаєш архітектором цілих  міст.

ТМ ВІЛІЯ радісно підтримує ідею підвищення інтересу і доступу до книги. А щоб маленькі пацієнти Волинської обласної дитячої клінічної лікарні мали можливість читати, перетворитися на « маленьких бджілок, які з кожної книжечки можуть збирати солодощі слів і їх сенс» передаємо до їхньої бібліотечки гарні книжечки.

У Луцьку створили першу самоврядну аграрну спілку

В обласному центрі відбулося підписання меморандуму, згідно з яким, на Волині створено громадську спілку «СПАС» (Самоврядна перша аграрна спілка).

У часи, коли Україна перебуває в стані війни з агресором на Сході держави, волиняни-господарі, задля суспільного блага вирішили об’єднатися та діяти разом.

Голова Громадської спілки «СПАС» Євген Дудка привітав присутніх та зазначив –  «Лише в єдності – сила. Ми – волиняни споконвіку були господарі. І задля стабільного розвитку аграрного сектору області, «перші» люди краю вирішили діяти спільно, і вирішувати всі проблеми – тільки разом».

У свою чергу, Голова територіального відділення ВГО «Асоціація платників податків», Петро Пилипюк, зазначив, що сьогоднішнє об’єднання – буде мірилом успіху для усіх волинян. Він сказав – «Ідея «СПАСу» – розвиток нашого краю. Сьогодні ми – разом, а завтра – на всю Україну покажемо приклад».

«Новина про створення першої самоврядної аграрної спілки – приємна і радісна для усіх краян. Ті потужності, які аграрії тепер використовуватимуть спільно – годуватимуть не лише Волинь, а й усю Україну», – переконливо зазначив Володимир Цибульський, голова правління Волинського обласного об’єднання роботодавців.

А голова Волинської обласної ради Ігор Палиця наголосив, що спільне завдання – зробити Україну вільною та незалежною від зовнішнього впливу.

«Нині все робиться так, щоб аграрна промисловість – «лягла». Ви володієте землями, а капіталісти робитимуть все, щоб забрати у вас ці запаси. Але в них – не вийде. Тому що сила – в єдності. І підписання сьогоднішнього Меморандуму – цьому доказ.

Голова Волинської облради запевнив присутніх, що тільки, коли «всі довірятимуть одне одному – тоді й ми (РЕД. – обранці краю) – у всьому підтримуватимемо Вас».

«Все рівно буде економічна децентралізація. Тому ми повинні стати сильними і не тільки в регіонів, а й на всю Україну. Потрібно бути разом. І коли ви будете разом – будете сильні, незалежні та конкурентноспроможні», – підсумував Ігор Палиця.

За словами директора ПОСП імені Тараса Шевченка Андрія Турака у всіх учасників «СПАСу» спрацював інстинкт самозбереження, який об’єднав їх у громадську спілку.

«У цей складний час, може статися так, що хтось може прийти, наприклад, у моє господарство і забрати все, що будувалося роками. І що ти сам будеш робити у такій ситуації? Ми лише гуртом зможемо себе захистити!», − зауважив аграрій.

На думку директора ВАТ «Ковельський хлібокомбінат» Івана Смітюха майбутнє потрібно будувати із використанням спільних знань та зусиль. Він сказав – «Я дуже радий, що ми об’єдналися, сподіваюся досягти поставлених результатів. Мені дуже імпонує, коли в країні розвинута велика кооперація між підприємствами, адже така співпраця сприяє розвитку».

Керівник сільськогосподарського товариства «Романів» Віталій Заремба вважає, що за допомогою «СПАСу» волинські аграрії зможуть ефективно реагувати на економічні та соціальні виклики сьогодення.

«Я вважаю, що потрібно ставити перед собою цілі, аби іти далі. Будемо об’єднувати ресурси, щоб вирішувати складні питання. Я сам змушений зараз оборонятися від нецивілізованих «заходів». Гуртом, звісно, ми зможемо ефективніше себе захистити. Спасибі усім величезне, за те, що об’єдналися!», − сказав аграрій.

Та додав, що усі учасники аграрної спілки будуть прикладати зусиль аби її розвивати.

Насамкінець, Євген Дудка зазначив, що спілка відкрита для всіх аграріїв області, а її учасниками можуть стати усі, хто готовий підтримувати  ідеї та цінності «СПАСу» і працювати разом.

Текст Меморандуму

У час непростих випробувань для Української держави, докорінної перебудови державних структур, становлення і розвитку громадянського суспільства ми свідомі того, що тільки через єднання та порозуміння, через відкритий та конструктивний діалог, взаємну довіру, через опору на власні сили можна навести лад та далі будувати спільний дім – рідний край – нашу державу, створили громадську спілку «СПАС» (Самоврядна перша аграрна спілка).

Розвиваючи аграрний бізнес, створюючи робочі місця, працюючи на благо територіальних громад та Волинського краю, ми прагнемо об’єднаними зусиллями запобігати рейдерству, нечесній конкуренції, незаконному тиску на бізнес, сприяти розвитку волинського села.

Ми об’єдналися на засадах добросусідства, доброчесності, справедливості, добровільності, самоврядності, рівності перед законом, позапартійності, відсутності майнового інтересу, прозорості, відкритості, публічності, взаємодопомоги та взаємовиручки.

Переконані, що громадська спілка «СПАС» стане майданчиком для налагодження партнерських, цивілізованих стосунків між господарствами та підприємствами, створить умови для конструктивного діалогу підприємців з владними органами, допоможе вирішувати суперечки та залагоджувати конфлікти, дозволить залучати кваліфікованих фахівців для розв’язання проблем та формування підвалин стабільного поступального розвитку кожного підприємства, кожної громади.

Ми, учасники громадської спілки «СПАС», є відкритими до всіх, хто сповідує наші  принципи, поділяє цілі та готові до співпраці заради благополуччя Волинського краю.

Які були мотиви для створення власної торгової марки?

Група компаній ТМ «ВІЛІЯ» займається широким спектром виробничої діяльності в аграрній сфері, проводить  увесь цикл виробництва – від підготовки земельних ділянок, посівів, вирощення зернових культур до переробки та фасування готової продукції.

Після того, як нами було напрацьовано технології отримання борошна з стабільними якісними показниками, розроблено ТУ (технічні умови) нового (покращеного вищого) сорту борошна «Екстра», постало питання виходу на ринок з продукцією під власною торговою маркою.

Назва марки «ВІЛІЯ» утворена шляхом об’єднання  імен дітей засновників підприємства – Віталій та Лілія. Як на мене, то це ознака найвищої відповідальності власників марки за свою продукцію. До того ж Вілія – це свято напередодні Різдва на Західній Україні, а значить несе в собі національну історію.

Крім того, марка потрібна для того, щоб допомогти покупцям швидко знайти потрібний їм продукт – виділити його серед інших.  Щоб купляючи продукцію торгової марки «ВІЛІЯ» споживач розумів, що купує якісний продукт, виготовлений українським виробником за найвищими стандартами.

Ми працюємо над тим, щоб наша торгова марка стала брендом для наших покупців.

Що ви робите для того, щоб просувати  ваш продукт та розвивати марку?

До просування торгової марки, для формування бренду, не існує унікального підходу. Методів існує багато, а результат такої роботи завжди унікальний.

Фундаментом марки «ВІЛІЯ» є стабільно висока якість та доступна ціна нашої продукції.

На мій погляд, самий ефективний спосіб донести інформацію про бренд людям, це простота.

Нинішній світ переповнений різноманітною рекламою. Наприклад, жителі міст переглядають за день декілька тисяч рекламно-інформаційних повідомлень. Це і зовнішня реклама на вулицях, в торгових закладах, по  телебаченню, реклама в інтернеті і т.п.  Надіятись, що ще одне 1001 повідомлення  стане для прийняття рішення про купівлю саме нашого продукту вирішальним було б просто наївно.

Позитивний відгук нашого покупця, порада знайомим чи рідним купити саме борошно ТМ «ВІЛІЯ» більш цінний, ніж тисячі рекламних повідомлень на Біг-Бордах.

А для цього треба відповідати потребам покупців та виправдовувати  їх довіру.

Споживачу не треба розповідати, що саме у вас є, йому потрібно запропонувати те,  що потрібно саме йому.

Покупець сам робить свій вибір і нав’язати йому його не вдасться. Тому, ми підлаштовуємо свої можливості під потреби споживачів. Виготовляючи свою продукцію, ми відштовхуємось від того, що потрібно та яку цінність несе наш продукт споживачам.

Так, наприклад, борошно вищого сорту ТМ ВІЛІЯ «Екстра», гідно оцінюють, як пекарі харчових мереж, так і господині, що займаються випічкою здоби.

Створюючи продукцію «ВІЛІЯ», ми, в першу чергу, орієнтуємось на потреби покупця, на те скільки буде коштувати для покупця наш продукт  та як зробити покупку максимально зручною.

Наприклад, для упакування борошна ТМ «ВІЛІЯ» вагою 2, 3 та 5 кілограмів ми використовуємо лише паперові пакунки з фінського паперу, що запобігає висипанню борошна при переносці. Для покупців, які звикли купувати борошно більшими об’ємами, фасуємо в мішки 10 та 25 кілограмів.

Ми намагаємось надати про свою марку максимальну кількість інформації та збираємо відгуки від споживачів. До прикладу, нещодавно на фестивалі національної кухні у м.Луцьк, наші спеціалісти приготували куліш, використавши нашу крупу «Арнаутку», що виготовляється з твердих сортів пшениці та особливо корисна через свої поживні властивості та хороший смак. Більшість гостей, що спробували цю страву відразу купували «Арнаутку» від ТМ «ВІЛІЯ» й собі.

Яких результатів ви досягли та до чого прагнете?

Найкраще про бренд запитати у покупців. Ми вважаємо хорошим результатом  вже те, що об’єм реалізації нашої продукції зростає. Все більше покупців купують продукцію ТМ «ВІЛІЯ», як свою головну марку, зросла обізнаність покупців про те, що це за марка, що її виробляють у Луцьку, що вона із зерна, що зібране на місцевих полях.

Чудовим результатом вважаємо й те, що такі місцеві виробники хлібобулочних виробів, як ТМ «Теремно», ТМ «Кичкарівка» та ряд інших виробництв,  використовують саме наше борошно. ТМ «ЛІМО» використовує нашу продукцію для виготовлення стаканчиків для морозива, а в багатьох областях великі торгівельні мережі, такі як, наприклад, «АШАН» виготовляють випічку під власною маркою.

Що до планів на майбутнє, то нам ще є куди рости. Ми працюємо над розширенням дистрибуції, щоб продукцію ТМ «ВІЛІЯ» покупець міг  легко знайти в кожному магазині. Зупинятись на досягнутому не можна, бо ринок динамічний, треба постійно бути  «на одній хвилі» з споживачами  та відповідати їх очікуванням.