Новини

Цей рік для господарства «Волинь-Зерно-Продукту» незвичний. Воно відзначає 15 років з початку існування. Всі урочистості припали саме на День поля і ми стрімголов примчали сюди, щоб і зі святом привітати, і, в рамках АгроЕкспедиції, на пшеничні поля подивитися.

Захід мав формат екскурсії й переслідував мету ― дати відповіді на запитання всіх присутніх (а таких було приблизно 700). Бажаючі поглянути на «володіння» господарства мали змогу поділитись на групи, які возили в 12 автобусах.

Гіди, котрими виступили агрономи «Волинь-Зерно-Продукту» продемонстрували площі, на яких посіяна не лише пшениця. Вирощують також озимі ріпак та ячмінь, сою, цукрові буряки та кукурудзу на зерно. Під пшеницю ж відведено 4,3 тис. га.

«Вирощуємо багато сортів пшениці: Патрас, Цеппелін, Памір і Мулан — на насіння, а для продовольчих посівів ― Торос та Мулан. Також користуємося послугами Limagrain. Наприклад, маємо сорт Колонія цієї компанії. Загалом же сортів для вирощування в нас 8», ― говорить агроном.

Минулого року врожайність пшениці тут склала 84,5 ц/га. Така цифра ― показник правильного вибору технології вирощування культури.

Аби покрити всі затрати на гектар пшениці, «Волинь-Зерно-Продукт» залучає додаткові кошти в формі кредитування. Користуються послугами ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», активно співпрацюють з ними в напрямку автокредитування з 2011 року.

До речі, господарство надає матеріальну допомогу своїм партнерам ― представникам 155 малих та середніх ферм. Наразі кредитують на суму 150 млн. грн.

«Сьогодні найбільше розвиваються дрібні, середні господарства і фермери-початківці. Це сегмент, який вимагає вкладень в розвиток. І ми в даному випадку виконуємо роль моста між ними і великими компаніями. Ми ділимося знаннями і технологіями. Їм не потрібно винаходити велосипед ― є готові перевірені технології. Їх завдання правильно спланувати посівну цього року. Наша область при таких землях вирощує мільйон тонн зерна, а якщо ми будемо всі дотримуватися правильних технологій, то зможемо подвоїти цю цифру. Якщо правильно сплануємо сівозміну і технології, тоді буде високий урожай», ― розповідає Євген Дудка.

Вектори збуту продукції «Волинь-Зерно-Продукт» різняться. Але частина зібраного йде все ж на корма та підстилку для ВРХ. Тут утримують 1,5 тис. корів, з яких 800 ― дійні.

Щоб справити враження

Ой, заговорились. Перейдемо до нашої екскурсії, на якій, до речі, був присутній і власник «Волинь-Зерно-Продукту» Євген Дудка. В полях вийшло також познайомитися з багатьма цікавими людьми, що представляють вітчизняну аграрну сферу. Вони розповідають про свій досвід вирощування пшениці та діляться думками з приводу розвитку АПК країни.

Тож серед наших нових знайомих ― директор ТОВ «Волинь-Зерно-Продукт» Сергій Супрунюк. Поділився планами щодо збільшення експорту зернових в країни Європи, найбільше до Польщі. Тонна продовольчої пшениці на світових біржах нині коштує в межах $165-199, ріпак – в середньому $435/т, й українським фермерам було б значно вигідніше збувати продукцію за такими розцінками, а не за значно нижчими, які пропонують місцеві зернотрейдери. Та є перепони на шляху до закордонного покупця ― потрібні великі обсяги якісного, сертифікованого зерна, ще й транспорт для його доставки. Європейські покупці укладуть контракт за умови, що українці нададуть одразу 300 вагонів продукції. Обсяг — немалий навіть для великих компаній.

«Волинь-Зерно-Продукт» знайшла вихід: консолідувати обсяги продукції, своєї та фермерських господарств, забезпечивши таким чином прямий експорт для їхньої продукції, а отже й більший дохід. Елеваторні потужності «Волинь-зерно-продукт» щороку збільшує з тим щоб елеватори могли вміщати 250 тис. т зерна. Наразі ж показники ― 35 тис. т, а вже до жнив планують вийти на 80 тис. т.

Там же зерно проходить повну лабораторну перевірку. Підприємство бере на себе транспортування та зберігання. Оскільки зерно відправляють на експорт, то все воно після сушки та обробки на елеваторі відповідає європейським показникам якості. Навіть, якщо передбачається його реалізація на внутрішньому ринку.

Що програма прямого експорту діє, підтвердив інший пасажир автобуса – Андрій Ясницький, директор ТОВ «Хавест-Агро», що обробляє 4,5 тис. га у Млинівському районі Рівненщини. Своє зерно вони вже відправляли на експорт.

Директор ТЗОВ «Волинь-Агро» Володимир Остапчук розповів, що їхнє господарство має 5 тис. га землі. З них 1.5 тис. га під пшеницею. Минулого року зібрали 50 ц/га. Цьогоріч хочуть зібрати на 10 ц/га більше. Нині оцінюють стан посівів як задовільний, але побоюються і форс-мажорів.

Добре перезимувала пшениця й на полях господарства «Серпанок». Тут із 360 га землі під пшеницею аж 210. Про це журналістам розповів представник господарства Олександр Федимчик. У «Серпанку» в 2015 році урожайність пшениці склала 50 ц/га. Прогнозами на майбутнє поки не діляться, але сподіваються, що результати перевищать цей показник.

Підходимо до наступного чоловіка. Чи то інтуїція підказала, але натрапляємо на агронома з Тернопільщини. Іван Юзва з ПП «Агропродсервіс Ярчівці» розповідає, що із зембанку в 5.4 тис. га площі під пшеницею 1.6 тис. га.

«Зараз пшениця у доброму стані та й перезимувала непогано. Утім весною довелося боротися з наслідками дощів: на посівах почалася друга хвиля бур’янів», ― розповідає чоловік.

Нині ж із проблемою впоралися і сподіваються на 72-75 ц/га врожаю.

Прибув подивитись на розвиток «Волинь-Зерно-Продукту» й лідер «Аграрної партії України» Віталій Скоцик.

«Новий зерносушильний комплекс та борошномольне підприємство, десятки новостворених робочих місць та середня заробітна плата в 10 тис. гривень. Все це як приклад для більше ніж тисячі гостей, маленьких і великих фермерів і просто тих хто хоче жити в рідній країні!!», ― характеризує досягнення очільника господарства пан Віталій.

Натомість новини в поля він приніс далеко не втішні.

«Сьогодні зранку ціна на нафту знову пішла вниз, тому не відомо, якими будуть ф’ючерси в осінню компанію. Низька ціна на нафту тягне за собою вниз ціну на сировинні товари, які торгуються на біржах», — зауважив голова «Аграрної партії України».

Отак і не помітили, як минув час, виділений на оглядини полів. Їдемо святкувати. Аби дійти до місця урочистостей, треба минути елеватори господарства, пройти повз його техніку. Бачимо, що воно «озброєне» і готове до продуктивної роботи. Наприклад, має 13 нових комбайнів, з яких 9 ― виробництва New Holland. 40 одиниць цієї техніки готові до жнив.

Не мають тут проблем і з кадровим забезпеченням. Так, повертаючись до теми комбайнів, варто зазначити, що на них працюють 15 осіб.

Знаємо: йти потрібно на музику та гучні перемовини. Попереду ангар, а в ньому розмістилася сила-силенна людей. Співають пісні, проводяться конкурси. Все на рівні! Простіше кажучи, як сам власник любить!

http://kurkul.com/blog/198-den-4-volin-ta-cherkaschina-volin-zerno-produkt-i-palmira

http://latifundist.com/blog/read/1504-den-4-volyn-i-cherkasskaya-oblast-horoshaya-pshenitsa-nachinaetsya-s-kachestvennyh-semyan

http://agrovolyn.com/news.php?id=1046

http://zem.voladm.gov.ua/home/item/1394-tradyciynyy-den–polya-vidbuvsya-na-volyni.html

http://volga.lutsk.ua/view/11592/

http://www.kamadm.gov.ua/press-tsentr/item/3699-tradytsiinyi-den-polia-vidbuvsia-na-volyni

http://konkurent.in.ua/news/volin/5204/orkestr-bogdan-benyuk-polovij-kulish-yak-na-volini-svyatkuvali-den-polya-2016.html

В рамках виставки «АГРО 2016»Kurkul.com випала нагода поспілкуватися з заступником директора з постачання ЗЗР, добрив, насіння ТзОВ «Вілія-Трейд» Віталієм Хінцінським, який і розповів про новий насіннєвий завод компанії.

Kurkul.com: Розкажіть трішки про ваш насіннєвий завод?

Віталій Хінцінський: Наш насіннєвий завод має продуктивність 20 т/год (це і очистка і протруєння насіння). Ми маємо змогу реалізовувати насіння гороху, сої, ярої та озимої твердої пшениці та звичайної, озимий та ярий ячмінь. Щоб отримати найвищу якість насіння, ми закуповуємо посівний матеріал у Європі і самостійно його розмножуємо. Купуємо в основному еліту, бо супереліту за кордоном закупити дуже складно, а продаємо вже першу репродукцію. Усе насіння у нас німецької селекції, тільки соя – канадська.Таким чином, ми забезпечуємо посівним матеріалом близько 20 тис. га земель наших партнерів і 18,5 тис. га — власних.Насіння високоякісне, оскільки перевага нашого регіону – велика кількість вологи, а для більшості господарств саме волога є лімітуючим фактором.

Kurkul.com: Вже є перші результати роботи вашого заводу?

Віталій Хінцінський: Хоча завод ми запустили цієї весни, офіційне відкриття відбудеться лише 24 червня під час Дня поля «Вілія 2016». Але він уже в повному обсязі відпрацював весну і працює зараз.

Ми реалізували вже більше 1000 т насіння цього року. В основному це соя і яра тверда пшениця — новинка на ринку України. Раніше мало хто займався її вирощуванням. Ця культура ще не стала надто популярною, але ціна у неї дуже висока, оскільки вона в основному йде на виробництво високоякісних круп, а також велика її кількість виїжджає закордон. Наприклад, італійські макарони робляться з твердої пшениці.

Kurkul.com: Розкажіть, в чому ваш завод унікальний?

Віталій Хінцінський: Наш завод не є унікальним. Він вище середнього рівня стандарту, скажімо так. Єдине, на ньому зроблена лінія для обробки сої з мінімальними спадами, де вона дуже мало травмується, і обладнання стоїть, яке так само дуже мало травмує сою. Насправді, унікальний не завод — унікальне наше насіння. Ми можемо гарантувати якість: посівний матеріал заїжджає виключно з Європи і до вирощування ми підходимо вкрай обережно, виважено. Сіється увесь посівний матеріал по найкращих попередниках, максимальна система захисту, повна відсутність хвороб… До того ж, ми надаємо послуги по обробці насіння або за нашою технологією або за технологією нашого покупця. Якщо людина має бажання щось змінити — ми йдемо назустріч. Ми повністю можемо допомогти з технологією вирощування, надати агрономічний супровід. Є клієнти, яким це не потрібно, але більшості технологічності трішки бракує, тому ми їх підтримуємо.

Kurkul.com: Чи проходив ваш завод, насіння сертифікацію?

Віталій Хінцінський: Завод сертифікації ще не проходив, але це і не вимагається законодавством. Насіння ж усе сертифіковане.

Kurkul.com: Де зберігаєте насіння?

Віталій Хінцінський: Ми маємо можливість зберігати насіння. Зберігається воно в маркованих бігбегах прямо на заводі. У нас потужності для зберігання дозволяють це зробити.

Kurkul.com: Скільки людей працює на заводі?

Віталій Хінцінський: Людей на заводі працює всього двоє, бо усе максимально механізовано. Додаткових потужностей поки не передбачається, бо ми наперед поставили туди обладнання високої ефективності.

Kurkul.com: Що стосується цін: до якої цінової категорії ви б віднесли своє насіння?

Віталій Хінцінський: Ціна нашого насіння набагато вища за середню, але воно не є найдорожчим. Треба зважати на те, що деякі сорти пшениці за кордоном мають вартість тонни — 60 тис. грн. Відповідно, отримана з цього насіння перша репродукція буде також дорогою.

Kurkul.com: Чи продаєте другу репродукцію?

Віталій Хінцінський: Друга репродукція також має попит, особливо ті сорти, які не можна поновити. Але наша друга – це точно друга!

Kurkul.com: Хто ваші клієнти: більше крупні компанії чи фермери?

Віталій Хінцінський: Наші покупці все-таки більше фермери. З агрохолдингів є тільки два порівняно великих господарства. Але ми лише починаємо заходити в цей ринок. Ми вийшли за межі області і в цьому році плануємо вдвічі наростити обсяги, а ще через рік стати виробником номер один на Західній Україні.

Kurkul.com: Це господарства з Волині? Чи ви маєте клієнтів і за її межами?

Віталій Хінцінський: Торік ми продали за межі Волині більше, ніж у її межах, тому що позаторік ми дуже багато продали на Волинь.

Kurkul.com: А звідки фермери дізнаються про Вашу продукцію?

Віталій Хінцінський: В основному це «сарафанне радіо» і наші дні поля, які ми традиційно щороку організовуємо. Ну і дуже висока репутація підприємства.

Kurkul.com: Дякуємо за розмову! Бажаємо процвітання та подальшого розвитку вашому підприємству. Хай усі плани здійсняться!

Вікторія Євтушенко, Kurkul.com

http://kurkul.com/interview/77-vitaliy-hintsinskiy-unikalniy-ne-nash-zavod-a-nashe-nasinnya

Саме ж підприємство доволі легко залучає фінансування для своїх потреб. Працюють із рядом банків, включаючи державні. З Credit Аgrіcole працюють за партнерськими програмами, кредитують також ОТП та Аваль.

http://kurkul.com/blog/151-den-1-volin-perlina-turiyi-ta-volin-nova

http://latifundist.com/blog/read/1425-agrarnye-zapovedi-evgeniya-dudki